Я мати 3-х синів. Згідно зі статистикою, імовірність народження хлопчика з нестандартою с\о, звличується кожного разу. Це генетика і це природа, ані ми, ані будь-хто інший не здатні впливати на це. Це означає що молодший мій син може бути геєм з імовірністю приблизно 40%, тільки тому, що він народився останнім. Такі діти найчастіше нічим не відрізняються від інших, але вони не можуть розповісти про свої почуття батькам чи друзям тому-що суспільство їх ненавидить. Я думаю усі згодні с цим, тут не треба сперичатися, гомофобія-існує. Я хочу задати такі питання: Чи можемо ми штовхати цих дітей до суїциду своєю ненавистю до них? Чи можуть вони обирати в кого закохуватись? Чи можуть вони контролювати свої почуття, як ми говоримо, "сидіти та невисовуватися десь там у кутку"? Чи можем ми вказувати їм, кого потрібно кохати? Чи не дискримінація та расизм це?

#96: -

Не вірю, що це пише мати трьох синів. Геїв не треба ненавидіти. Їм потрібно допомогти, їх потрібно лікувати. Коли ми зупиняємо педофіла, то це не означає, що ми його ненавидимо. Ми хочемо допомогти йому, а також захистити інших від його дій.