Щодо неприйнятності законопроектів № 8711 та № 10290

Нині у Верховній раді України розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір) - гарна назва, благородна ідея, за ширмою яких протягується примітивна гомофобія на законодавчому рівні!

Якщо почитати пояснювальну записку, то стає зрозуміло, що єдиного, чого не вистачає суч.укр.ст-ву - заборони пропаганди гомосексуалізму. Але далі цікавіше: у порівняльній таблиці бачимо, що що таке пропаганда гомосексуалізму не пояснено.
Ясно одне, що це не стосується порнографії та еротики, б-якого опублічення сексуальних стосунків, насильства, нетерпимості, пропаганди війну, національної та релігійної ворожнечі, зміни шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди фашизму та неофашизму; приниження або образи нації чи особистості за національною ознакою; пропаганди бузувірства, блюзнірства, неповаги до національних і релігійних святинь; приниження особистості, як прояву знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей; пропаганди невігластва, неповаги до батьків; пропаганди наркоманіі, токсикоманії, алкоголізму, тютюнопаління та інших шкідливих звичок у мас-медіа чи будь-якій видавничій продукції - про них уже в законі все сказано!!!
Це стосується всіх, хто не спалюватиме публічно книг Сапфо чи Фуко, записів Айседори Дункан чи Фреді Меркюрі і т.д.
Бо історія може повторитися. Європа ледве пережила ту ідеологію нацизму, коли замість вирішення соціально-економічних проблем державні мужі полювали на відьом, лесбійок та геїв, циган, євреїв, слов'ян, усіх, хто вміє думати