Змінити наказ МОН 1112!

Відкритий лист до Міністра МОН

Ситуація із атестацією наукових кадрів України зайшла в глухий кут. Систематичні випадки відсутності реагування Міністерства, його Атестаційної колегії, спеціалізованих вчених рад та наукових спільнот на грубі порушення як чинної нормативної бази, так і загальноприйнятих норм проведення та оцінки наукових досліджень призвели до того, що численні здобувачі наукових ступенів і звань усвідомили можливість отримання бажаних відзнак без виконання бодай якогось наукового дослідження, суто за формальними імітаційними ознаками. З іншого боку, сумлінні дослідники вже багато років страждають від купи бюрократичних перепон, поставлених між дослідженням та його визнанням у вигляді дисертації. Ці обмеження накопичувалися багато років та досягли свого апогею за міністра Дмитра Табачника: від підвищення плати за оголошення про захист у розмірі аспірантської стипендії до сумнозвісного наказу МОН 1112 від 17.10.2012 року.

Очевидно, що система присудження наукових ступенів та звань має бути докорінно змінена, а підзаконні акти, які створюють ці бар’єри – скасовані. На жаль, за постмайданні 2014-2018 роки не було зроблено нічого, навіть щодо виконання найбільш базових вимог, висунутих молодими науковцями у 2012 році (www.osvita.org.ua/articles/1311.html). Морально застарілі формальні вимоги, як то: обсяг тексту, формат посилань та переліку літератури, паперові оголошення та автореферати – мають лишитися в минулому. Закордонні наукові ступені, отримані в кращих університетах та інституціях світу, мають визнаватися в Україні без принизливої процедури нострифікації. Департамент атестації кадрів, Атестаційна колегія або їх аналоги можуть виконувати виключно роль апеляційного органу, а оцінка дисертаційних робіт має стати внутрішньою справою наукових спільнот.

Ми знаємо, що основне виправдання Міністерства – це непрацююче НАЗЯВО, яке згідно із Законом про вищу освіту має перебрати на себе контроль за атестацією наукових кадрів. З огляду на поточний темп підготовчих робіт, можна очікувати перезапуск цього органу не раніше 2020 року. Але ми живемо й працюємо сьогодні, коли українська наука прискорено деградує: за опис наукового дослідження видають компіляцію чужих текстів, шкільний реферат або езотеричні вигадки; найкращі молоді дослідники зневірюються та полишають науку або країну. Треба діяти зараз! Потрібно вже в межах наявних підзаконних актів зменшити тиск на сумлінного вченого, стимулювати дослідників заявляти про свої результати перед світовою спільнотою, прибрати стимули до продукування імітаційних наукових робіт та дисертацій.

У цьому контексті ми вітаємо проект змін до наказу МОН 1112, розроблений Науковим комітетом Національної ради з науки та технологій при Кабінеті Міністрів України. Він пропонує вибір між старою системою вимог до публікацій для захисту дисертацій та можливістю для пошукувача наукового ступеню пройти додаткову перевірку якості власної праці міжнародною спільнотою спеціалістів. Для багатьох вузькоспеціалізованих галузей досліджень пошук іноземного рецензента – це єдина можливість отримати незалежну оцінку професіонала, оскільки в Україні подібних спеціалістів одиниці або нема зовсім. Крім того, треба дивитися правді в очі: у низці галузей українські експертні середовища втратили будь-які критерії науковості й навіть елементарну порядність, тому залучення іноземних спеціалістів для рецензування досліджень у цих галузях є на сьогодні єдиною можливістю відокремити справжні наукові досягнення від їх імітації. Подібне рецензування міжнародною експертною спільнотою є широко прийнятою в світі практикою, яка застосовується у всіх галузях науки.

Проект Наукового комітету має певні недоліки, які були виявлені під час громадського обговорення. Вочевидь, різні галузі науки мають різну вагу форм представлення наукового знання. Десь науковці повідомляють про свої відкриття у вигляді наукових статей, десь публікують монографії, десь результатом є опрацьовані архіви тощо. Чинний наказ 1112 стриже всіх під один гребінець зі своїми 5 статтями. Не можна допустити, щоб уніфікація залишилася в ньому й після змін. Деякі галузі мають інші авторитетні міжнародні видання, які не індексуються вказаними у проекті наукометричними базами. Такі видання слід внести до переліку додатково. Варто прояснити низку невдалих формулювань, про що багато казали учасники обговорень у соцмережах.

Натомість під час обговорення спливли численні неконструктивні «страшилки» на кшталт «використання міжнародних баз даних принижує національну науку», «зміни призведуть до знищення вітчизняних журналів та української наукової термінології», «комерційні бази вимагатимуть грошей за публікації», «зміни націлені на знищення певних галузей науки в Україні», тощо. При детальному розгляді жодна з них не витримує навіть поверхневої критики. Навпаки, деякі з цих висловлювань носять явний характер демагогії, перекручування фактів та цілеспрямованого «забалакування» тих питань, вирішенню яких має сприяти запропонований проект.

Слід зазначити, що як серед українських, так і серед міжнародних наукових видань є як платні, так і безкоштовні. Згадані в проекті змін бази даних є доступними безкоштовно в рамках, необхідних для знаходження потрібного журналу та власних публікацій у ньому. Близько сотні українських наукових журналів уже сьогодні відповідають вимогам цих баз, а тому індексуються ними, зберігаючи українську термінологію та підвищуючи свою впізнаваність у світі завдяки англомовним тезам статей. Це й буде стимулом для інших вітчизняних журналів підняти власний рівень. Та й взагалі українській науці вкрай корисно виходити у світ, розповідаючи іноземними мовами про особливості української історії, культури та мови. Ця практика сприятиме зменшенню таких негативних явищ, як наукова провінційність та ізоляціонізм, котрі притаманні, на жаль, багатьом галузям нашої науки.

Таким чином, ми вимагаємо від МОН прийняти зміни до наказу 1112, запропоновані Науковим комітетом, з урахуванням конструктивних пропозицій, висловлених у ході громадського обговорення.

Олексій Болдирєв    Зв'язатися з автором петиції