#35: Володимир -

Шановний Володимир, коротко щодо Ваших зауважень:

1. Потрібно відкриту фахову і коротку :)  дискусію з цього приводу. На сьогодні такі форми існують у всьому світу і не тільки в сфері освіти та науки. Це є одним з інструментів для боротьби з корупцією. Можна взяти Європейський досвід, а можна розробляти свій "велосипед"

1.6. Потрібно провести зустріч з власникаи баз данних та запровадити їх вимоги до наших журналів. Деякі журнали вже виконують ці вимоги, якщо не збрешу, то десь 18 українських журналів вже  індексуються.

2.1. У повному тексті є посилання на сторінку де є ERIC і і там же є перелік інших форм лослідницьких інфраструктур, що підтримуються рамковими програмами (десь біля 70), також там є склад органів координування інфратсруктур в Європі. Там Ви можете вибрати ті, що довподоби Вам. Якщо зв'яжитися з ними то можете дізнатися, чи буде переформатування їх в ERIC.  Форма ERIC була запропонована у Європі з декілька міркувань: пільги при перетині кордонів між країнами ЄС, підвищення їх статусу до міжнародних організацій, укрупнення існуючих інфраструктур, та ДОСТУП ТРЕТЬЇХ КРАЇН, а не тільки країн членів та асоційованих. Згідно з березневих засідань комісії ЄС до 2015 року буде зареєстровано  19 ERIC з різних напрямів. Щодо дослідницьких інфраструктур, як форми інтеграції науки та освіти, то в 2007 році до рамочних програм була принйнята стратегія розвитку іноваційного простору Європи, де головним елементом цього стає дослідницький кластер , або дослідницька інфраструктура. У 2010 році вийшов "підручник" з організації дослідницьких інфраструктур, що повинні стати розподіленим університетом а-ля Стенфорд. А цифрова наука, що до 2020 року повинна охопити всі 1,5 млн вчених Європи повинна забезбечити створення інформаційного пулу. А хмара в цій конструкції відіграє запровадження модели "pay-to-use", щоб запровадити широке державно-приватне партнество для іноваційного розвитку промисловості.  Пілотна експлуатація такої хмари повинна розпочатися в 2015 році.

Шлях запровадження такої форми у нас лежить через прийняття закону про ERIC в Україні та створення національних платформ, щоб інтегруватися з Европейськими. Справка про конкретні шляхи розглядається зараз в НАНУ (вони в основному були схвалені), про ці шляхи знають в комітеті ВР з науки та освіти. Затримка за проявом конкретних інтересів у вчених.

2.2. Ніхто не проти, щоб, ще якось розробляти плани. Цей пункт записан з огляду на наступне. У нас є діюча угода про співробітництво з ЄС, в рамках якої є угода про науково-технічне співробітництво. До цього існувала дорожньа карта (певні спільні дії) на 2011-2013 рік. Вона закінчилася. Потрібно її продовжити. Раніше це було, на мій погляд, досить кулуарно. Фактично туди входили ті пункти, що розробляло тільки Держагентсво. Доробок НАНУ там майже не згадувався. А тому всі співробітництва на рівні науковців не мали підтримки органів управління наукою та освітою на вищому рівні. Коли в березні 2013 року керівництво НАНУ поспілкувалося з кревництво ЄС, що відповідають за науку, то було прємно здивовано. Але, потім було здивоване керівництво НАНУ, коли на розсилку з проханням надання пропозицій до співпраці з ЄС отримала у відповідь мовчання. Тобто, існуюча система комунікацій має "великий фільтр" і не доходить до потенційних виконавців. Тому і пропозиція створити робочу группу з потнеційних виконавців, як з боку України так і з боку ЄС і розробити дієвий план та визначити фінансування.

2.4. Згідно всіх проектів про Вищу освіту - поняття "вища освіта" та "повна вища освіта" є здобуття всіх рівнів освіти - баклавр, магістр, доктор філософії та доктор наук, вони тількі вдрізняються додатком освітній рівень, освітньо-науковий та науковий рівні освіти. Отже з введенням такого закону наукові інститути та НАНУ в цілому не зможе самостійно готувати наукові кадри. "Діплом може видавати тільки вуз", "обов'язкова ліцензія на вищу освіту", а отже і на аспірантуру. Тому для збереження можливості готувати наукові кадри НАНУ потрібно створити учбовий заклад. Але зважаючи на те, що готувати наукові кадри краще починаючи з третього або четвертого курсів, то розширити у цьому закладі ліцензії з підготовкою магістрів включно.

2.5.4. Прошу Вас прочитати посилання в повному тексті на прогноз експертів до 2030 року, а також на план ЄС до 2020 щодо цифрової науки, яка, на їх думку повинна допомогти вибратися людству з інформаційного мусору.

2.5.8. Ні навпаки. Не чіпати існуючу адміністративну належність. Не чіпати права власноті на ресурси, а тільки можливість інтеграції та надання користувачам, тобто координації. Але у нас поняття координації завжди розуміють як управління і власноті :).

3. ФФД має мати окрему строку в бюджеті. Щодо контролю - аудіт завжди повинен хтось проводитию. Але в першу чергу повинна бути забезпечена процедура відбору Експертної ради та ротації їх членів.

Для оцінки роботи науковця потрібно розробити окрему процедуру, що в першу чергу повинна базуватися на експертній оцінці в країні і в світі, а наукометрічні показники можуть мати тільки додаткову функцію - якщо співпадають з експертною то добре, якщо відрізняються, то потрібно додаткові експертні оцінки для первірки.

Сумісництво. Ця постанова не дозволяє отримати науковцю від проектів більше ніж 1,5 оклада у суммі. Тому, як правило, закордонні гранти отримають не в Україні.

Капіталовкладення в інфраструктуру - згоден, це мета, але тому і пропонується інтегруватися до Європейських інфраструктур, бо в рамкових програмах є пункт з їх підтримки. А наступний крок, якщо підпишемо асоціацію з гарантією майбутнього членства, то з'являється можливість використання структурних фондів для розвитку інфраструктур у "репресивних регіонах" :).

6. Науово-освітні центри вже існують завдяки вченим і студентам. Наприклад, науково-освітній центр при ІТФ НАНУ. Який розробив і запроваджує систему відбору та супроводження талановитою молоді починаючи зі школи вже більше 10 років.