Маніфест руху науковців та освітян.

Зв'язатися з автором петиції

Тема для дискусії була автоматично створена з петиції Маніфест руху науковців та освітян..

Олександр Орлов

#26 Західні стандарти - це не вихід

2014-02-04 10:47

Згоден с руйнівною силою скерованих процесів децивілізації, тобто регресу.

Але, сліпе копіювання західних стандартів - тільки прискорить загибель науки, освіти та всього суспільства. Треба дуже обмірковано та критично досліджувати досвід інших крайн, не тільки Заходу, але й Японії, Китаю та інших. Треба також припинити огульно відкрещуватися від досягнень вітчизняної науки та освіти. Треба так само обмірковано та критично відновлювати краще з радянського досвіду.

Лише таким - творчим розвитком на грунті кращих відчизняних та світових досягнень, без політичної профанації - може бути шлях дійсного подолання регресу децивілізації.
Елена Сенявская

#27 Это не реформы, это — эвтаназия

2014-02-04 10:49

Уважаемые коллеги, друзья, товарищи!

Всю свою жизнь я проработала в институте Российской академии наук, и я хорошо знаю и сильные, и слабые стороны РАН. Я считаю, что я имею право выступать от имени многотысячного научного сообщества. Все эти 20 лет наука была поставлена на грань выживания, ее планомерно пытались разрушить, и сохранилась она только усилиями тех людей, которые, несмотря ни на что, не уехали из страны, не ушли из науки, потому что для них преданность любимому делу была важнее материального благополучия.

См. http://gazeta.eot.su/article/eto-ne-reformy-eto-evtanaziya

Елена Сенявская, доктор исторических наук, профессор, лауреат Государственной премии РФ, ведущий научный сотрудник Института российской истории РАН
Дмитрий

#28

2014-02-04 12:27

Нужный и крайне своевременный проект.
Ни в коем случае нельзя отказываться от того наследства, которое осталось нам после уничтожения СССР. В том числе и далеко не в последнюю очередь это касается образования и науки, по праву считающимися одними из лучших в мире. При этом однозначно нужно использовать европейский (западный) опыт, пытаться синтезировать его с собственным и заняться построением надстройки после реставрации существующего фундамента.

Особый упор необходимо делать на фундаментальные науки, которые разрушаются уже более 20 лет и без которых развитие прикладных и инженерных направлений невозможно или малоэффективно.

Сергій Кириченко

#29

2014-02-04 19:29

Наука в Україні, як і її економіка та влада можуть бути відновлені лише на підставі волі державоутворюючої нації-етносу України. Капіталізм - це пастка для України. Зніміть чорні окуляри сліпців, подивіться навіть ан Білорусію, яка всупереч усяких цькувань, показує, як нація може будувати власний добробут і майбутнє.
Україні потрібен національний соціалізм - саме те, природу чого використовує націонал-расизм глобалістів та клуб Всесвітнього капіталу, який і грабує зараз Україну, дестабілізуючи її внутрішнє життя по всіх напрямках. Націонал-расизм загарбників лікується лише націонал-соціалізмом їхніх жертв.
Петиція совєчасно звертає увагу на ДЕЦИВІЛІЗАЦІЮ, як різновид ГЕНОЦИДУ, який застосовується щодо України і в Україні.

З повагою

Кандидат юридичних наук,
Заслужений юрист України Сергій Кириченко
sergey kredentser

#30

2014-02-25 21:15

Ребята, молодцы, что стараетесь и продвигаете эти идеи для улучшения нашей науки.
Как мне кажется, перед нами сейчас стоит задача, какую модель управления наукой выбрать? Мне кажется, что для этого нужно детально изучить механизмы управления в науке в развитых странах мира, чтобы нам не пришлось заново придумывать велосипед, изучить их законодательство, и выбрать для нас наилучший вариант. Возможно это будет комплекс нескольких моделей в одной. Выбрать нужно самое лучшее.
Когда мы выберем ту модель к которой нам нужно стремиться в будущем, тогда нам проще будет улучшать все эти механизмы в настоящем времени, учитывая наши проблемы, которые были описаны в данной петиции.


Гість

#31 П.Луцик, к.ф.м.н.

2014-02-26 08:13

Хотілось також побачити в петиції і долучення України як асоціайованого члена до рамкових програм (зараз розпочато Horizon2020) Європейської Комісії. Як приклад, Молдова вже асоціювалась до науково-дослідницького простору ЄС.
emelezhik

#32 Петиция расплывчата и слишном декларативна

2014-02-26 10:04

Там слишком много лозунгов, которые не подразумевают под собой реальных денежных потоков.

Ответа на вопрос, каким будет механизм поступления денег на научные исследования и кто будет заказчиком этих исследований - я не нашел.
Без этого петиция теряет смысл.

В петиции у многих требований не прописаны механизмы их реализации, это вызывает много вопросов.

Вопросы этики - зачем создавать новый карательный орган? Если речь идет о борьбе с плагиатом в диссертациях, то если я правильно понимаю, уже есть для этого процедуры в рамках ВАК. А если жестко требовать соблюдения "Этического кодекса ученого", то под этот кодекс вероятно можно подвести чуть ли не каждого, при достаточно умелой трактовке.

Мележик Евгений, ИФП им. В.Е.Лашкарева НАНУ


Гість

#33

2014-02-26 10:54

безумовно чудові пропозиції, які варто підтримати. Щодо 1го (популяризація, цивілізація, усуспільнення науки і тп.) та 2го (експортно орієнтовання, конкурентноздатність та широка наукова співпраця) -- жодних заперечень. Щодо наступних -- фінансування -- держава нарешті повинна визначитись, наскільки пріоритетним є для неї наука та освіта і належним чином фінансувати ці галузі, при цьому даючи можливість ДЕцентралізації, демократизації (напр. захист дисертацій - контроль присвоєння наукових ступенів передати акредитованим відповідним Вченим радам, тобто передати всі колишні повноваж ВАКу на місця). Продовжуючи тему надання наукових ступенів -- змінити сам принцип надання, знову ж таки з кількісного (величезна кількість нікому не потрібних документів, розсилок, доплат, кількість просто відштампованих наукових публікацій сумнівної якості та рівня) перейти в якісний (суть досліджень, їх місце в світовій науці -- підтвердження високого рівня публікаціями, нехай в кількості, що не відповідає встановленим)0.Щодо створення якихсь додаткових органів контролю чи організації роботи -- головний принцип не кількість, а якість та ефективність.

Гість

#34 Re: П.Луцик, к.ф.м.н.

2014-02-26 10:54

#31: - П.Луцик, к.ф.м.н.

підтримую!

Володимир

#35

2014-02-26 10:55

1. Створення "Національного агентства з наукової етики" приведе до зростання бюрократії. Реально, потрібно лише механізм чи порядок дій "якщо знайшов плагіат - звернись до журналу, який опублікував та заклад, що надіслав лист". Інакше весь вільний час дане агенство буде воювати з повітряними млинами. В разі спірних питань вже давно починається дискусія на сторінках журналів, та відкрито шукається істина з іншими дослідниками.
п. 1.5. Відомо, що в разі незадоволення дисертації вимогам ВАК можна було написати скаргу та домагатись перерозгляду справи. Як інакше довести злочинне отримання?
п. 1.6. Як саме реалізовуватиметься даний пункт? Через які механізми ми вплинемо на світові бази даних, і чи залишиться нашим науковцям вільний доступ до наших журналів?
п. 2.1. Чи проводився аналіз цих структур? На даний момент не знаю які саме кроки втілення пропонує автор маніфесту.
п. 2.2. Розумію, що є бажання разом з Європою розвивати науку, однак чи не краще було б розробити дорожню карту по розвитку власне нашої науки, виходячи з її недоліків та переваг. Виходячи з останньої - розробляти карти розвитку з Європейською, Білоруською, Російськими системами науки. Однак головна мета не має перекривати власне наші потреби.
п. 2.4. "Проект" обговорювали, та знайшли ряд недоліків:
http://studzahyst.org.ua/content/visnovok-na-proekt-zakonu-ukrayini-pro-vishchu-osvitu-rn-1187-2-rozrobleniy-robochoyu
- Незрозуміло, навіщо створювати ще один університет (на базі яких викладачів та матеріалів)?
- незрозуміло, нащо створювати ще одну експертну раду та, одночасно, усувати паспорти спеціальностей?
- " Проводити формування ... тільки на рівні бакалаврату" Що саме мається на увазі? Для чого цей пункт?
п. 2.5.4. Навіщо? 1) Більшості випускників ці знання будуть надлишковими, 2) Звідки взяти таку кількість вчителів?
п. 2.5.5. Як хмара допоможе партнерству?
п. 2.5.6. Що така хмара буде обчислювати? Що саме пропонується та для яких цілей? Теоретик підвісить там максимальну кількість ресурсів для своїх обчислень, а експериментатор відвернеться до своїх вимірів.
п. 2.5.7. має входити в п. 2.2.
п. 2.5.8. себто, відокремити лабораторії від інститутів а кафедри від факультетів? Незрозуміле формулювання.
п. 3.
-
- незалежний і в плані фінансування? А чи буде він залежати від п. 2.2. (розробки дорожньої карти) та рішень щодо неї? Чи можливо буде контролювати доцільність його витрат органами управління?
- який механізм визначення результату науковця (відповідно до якого будуть йти виплати) ?
- "включити до переліку робіт, що не є сумісництвом ..." Навіщо? Що поганого в тому, щоб бути сумісником? Як інакше розглядати подібні роботи?
- для розвитку матеріально-технічної бази необхідні надзвичайно великі капіталовкладення. Звідки пропонується отримати ці гроші? Бо роздати молодим вченим по 100 грн та сказати "це максимум" не є доречним, але є сьогоденним.
п.6. звідки візьмуться подібні центри?
Володимир, ІФН ім. В.Є. Лашкарьова НАНУ
Андрій

#36 Маніфест руху науковців та освітян /#35 відповідь

2014-02-26 14:06

#35: Володимир -

Шановний Володимир, коротко щодо Ваших зауважень:

1. Потрібно відкриту фахову і коротку :)  дискусію з цього приводу. На сьогодні такі форми існують у всьому світу і не тільки в сфері освіти та науки. Це є одним з інструментів для боротьби з корупцією. Можна взяти Європейський досвід, а можна розробляти свій "велосипед"

1.6. Потрібно провести зустріч з власникаи баз данних та запровадити їх вимоги до наших журналів. Деякі журнали вже виконують ці вимоги, якщо не збрешу, то десь 18 українських журналів вже  індексуються.

2.1. У повному тексті є посилання на сторінку де є ERIC і і там же є перелік інших форм лослідницьких інфраструктур, що підтримуються рамковими програмами (десь біля 70), також там є склад органів координування інфратсруктур в Європі. Там Ви можете вибрати ті, що довподоби Вам. Якщо зв'яжитися з ними то можете дізнатися, чи буде переформатування їх в ERIC.  Форма ERIC була запропонована у Європі з декілька міркувань: пільги при перетині кордонів між країнами ЄС, підвищення їх статусу до міжнародних організацій, укрупнення існуючих інфраструктур, та ДОСТУП ТРЕТЬЇХ КРАЇН, а не тільки країн членів та асоційованих. Згідно з березневих засідань комісії ЄС до 2015 року буде зареєстровано  19 ERIC з різних напрямів. Щодо дослідницьких інфраструктур, як форми інтеграції науки та освіти, то в 2007 році до рамочних програм була принйнята стратегія розвитку іноваційного простору Європи, де головним елементом цього стає дослідницький кластер , або дослідницька інфраструктура. У 2010 році вийшов "підручник" з організації дослідницьких інфраструктур, що повинні стати розподіленим університетом а-ля Стенфорд. А цифрова наука, що до 2020 року повинна охопити всі 1,5 млн вчених Європи повинна забезбечити створення інформаційного пулу. А хмара в цій конструкції відіграє запровадження модели "pay-to-use", щоб запровадити широке державно-приватне партнество для іноваційного розвитку промисловості.  Пілотна експлуатація такої хмари повинна розпочатися в 2015 році.

Шлях запровадження такої форми у нас лежить через прийняття закону про ERIC в Україні та створення національних платформ, щоб інтегруватися з Европейськими. Справка про конкретні шляхи розглядається зараз в НАНУ (вони в основному були схвалені), про ці шляхи знають в комітеті ВР з науки та освіти. Затримка за проявом конкретних інтересів у вчених.

2.2. Ніхто не проти, щоб, ще якось розробляти плани. Цей пункт записан з огляду на наступне. У нас є діюча угода про співробітництво з ЄС, в рамках якої є угода про науково-технічне співробітництво. До цього існувала дорожньа карта (певні спільні дії) на 2011-2013 рік. Вона закінчилася. Потрібно її продовжити. Раніше це було, на мій погляд, досить кулуарно. Фактично туди входили ті пункти, що розробляло тільки Держагентсво. Доробок НАНУ там майже не згадувався. А тому всі співробітництва на рівні науковців не мали підтримки органів управління наукою та освітою на вищому рівні. Коли в березні 2013 року керівництво НАНУ поспілкувалося з кревництво ЄС, що відповідають за науку, то було прємно здивовано. Але, потім було здивоване керівництво НАНУ, коли на розсилку з проханням надання пропозицій до співпраці з ЄС отримала у відповідь мовчання. Тобто, існуюча система комунікацій має "великий фільтр" і не доходить до потенційних виконавців. Тому і пропозиція створити робочу группу з потнеційних виконавців, як з боку України так і з боку ЄС і розробити дієвий план та визначити фінансування.

2.4. Згідно всіх проектів про Вищу освіту - поняття "вища освіта" та "повна вища освіта" є здобуття всіх рівнів освіти - баклавр, магістр, доктор філософії та доктор наук, вони тількі вдрізняються додатком освітній рівень, освітньо-науковий та науковий рівні освіти. Отже з введенням такого закону наукові інститути та НАНУ в цілому не зможе самостійно готувати наукові кадри. "Діплом може видавати тільки вуз", "обов'язкова ліцензія на вищу освіту", а отже і на аспірантуру. Тому для збереження можливості готувати наукові кадри НАНУ потрібно створити учбовий заклад. Але зважаючи на те, що готувати наукові кадри краще починаючи з третього або четвертого курсів, то розширити у цьому закладі ліцензії з підготовкою магістрів включно.

2.5.4. Прошу Вас прочитати посилання в повному тексті на прогноз експертів до 2030 року, а також на план ЄС до 2020 щодо цифрової науки, яка, на їх думку повинна допомогти вибратися людству з інформаційного мусору.

2.5.8. Ні навпаки. Не чіпати існуючу адміністративну належність. Не чіпати права власноті на ресурси, а тільки можливість інтеграції та надання користувачам, тобто координації. Але у нас поняття координації завжди розуміють як управління і власноті :).

3. ФФД має мати окрему строку в бюджеті. Щодо контролю - аудіт завжди повинен хтось проводитию. Але в першу чергу повинна бути забезпечена процедура відбору Експертної ради та ротації їх членів.

Для оцінки роботи науковця потрібно розробити окрему процедуру, що в першу чергу повинна базуватися на експертній оцінці в країні і в світі, а наукометрічні показники можуть мати тільки додаткову функцію - якщо співпадають з експертною то добре, якщо відрізняються, то потрібно додаткові експертні оцінки для первірки.

Сумісництво. Ця постанова не дозволяє отримати науковцю від проектів більше ніж 1,5 оклада у суммі. Тому, як правило, закордонні гранти отримають не в Україні.

Капіталовкладення в інфраструктуру - згоден, це мета, але тому і пропонується інтегруватися до Європейських інфраструктур, бо в рамкових програмах є пункт з їх підтримки. А наступний крок, якщо підпишемо асоціацію з гарантією майбутнього членства, то з'являється можливість використання структурних фондів для розвитку інфраструктур у "репресивних регіонах" :).

6. Науово-освітні центри вже існують завдяки вченим і студентам. Наприклад, науково-освітній центр при ІТФ НАНУ. Який розробив і запроваджує систему відбору та супроводження талановитою молоді починаючи зі школи вже більше 10 років.


Гість

#37 Re: Петиция расплывчата и слишном декларативна

2014-02-27 11:26

#32: emelezhik - Петиция расплывчата и слишном декларативна

Polnost'ju podderzhivaju!

Napominajet pervyj variant avtoreferata k disseru)))

Антон Петров

#38

2014-02-28 08:15

Поддерживаю большинство пунктов данной петиции, особенно "2.3.7.2. Здійснювати присудження наукового ступеня «доктор наук» виключно за результатами наукової діяльності, без написання кваліфікаційної роботи."
Все очень грамотно написано, считаю, что новый министр науки и образования обязательно должен принять к сведению информацию этой петиции, поскольку она выражает позицию большинства граждан Украины!
Олександр

#39

2014-03-01 21:47

Повністю згоден з авторами петиції. Наука в Україні втрачає свої позиції, пора вживати рішучих заходів, щоб вивести її на європейський рівень.

Гість

#40

2014-03-09 09:54

Повне загнивання освітньої і наукової сфери потребує повного оновлення як одіозних персоналій, так і системи взаємин всередині неї самої. Неприпустимі в науці й освіті свої фюрери й фюрерки, диктат, холуйство, пристосуванство і зрадництво. Якою ми мріємо виростити нашу молодь? Та ми повинні чинити сьогодні, щоб прислужитись її моральним взірцям!