ІНІЦІАТИВА ЩОДО ПЕРЕГЛЯДУ TОМОСУ, ЯКИЙ БУВ ВРУЧЕНИЙ СЕРБСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ КОРОЛІВСТВА СЕРБІВ ХОРВАТІВ ТА СЛОВЕНЦІВ У 1922 Р.
Патріотичний рух опору - "Ловченська гвардія 1990"
Тема: Петиція
Дорогі пані та панове православні чорногорці!
Патріотичний рух опору - "Ловченська гвардія 1990" ініціює збір підписів православних чорногорців, які проживають у Чорногорії, та членів діаспори з метою подання петиції до Священного Синоду Вселенського Патріархату та Його Всесвятості, Архієпископа Константинополя — Нового Риму і Вселенського Патріарха Варфоломія I.
Ініціатива стосується обставин та зміни фактів, через які Священний Синод Вселенського Патріархату та / або Його Всесвятість Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський Патріарх Варфоломій I.повинні переглянути Томос, який був наданий Сербській Православній Церкві Королівства Сербів, Хорватів та Словенців у 1922 році. Цей Томос, який Сербська православна церква Королівства Сербів, Хорватів та Словенців отримала в 1922 році,у досить суперечливий спосіб, все ще вважається дійсним.
З Томосом від 1922 року Вселенський патріархат визнав автокефалію Сербської православної церкви та статус патріархату, а також юрисдикцію на всій території тодішнього Королівства Сербів, Хорватів та Словенців, включаючи Македонію та Чорногорію.
З цієї нагоди Канонічний лист Вселенського патріарха Меленція IV та Священний Синод Вселенського патріархату від 24 лютого 1922 р. (Протокол № 1036) визнає створення Сербської православної церкви Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, та серед іншого вказує наступне: «У цьому питанні ми офіційно оцінили бажання церкви та держави зі своїм Священним Синодом і визнали користь, яку православ’я може отримати від такого становлення, і ми виявили, що спосіб дії більше відповідає церковній економії (можливостям), ніж точності канонічного порядку».
Усі Томоси про автокефалію, надані автокефальним церквам (Росія, Сербія, Румунія, Болгарія, Грузія, Афіни, Варшава, Тирана, Пряшів та Україна), були надані Вселенським патріархатом в односторонньому порядку лише за підписом Константинопольського патріарха без будь -якої попередньої угоди або співробітництва на загальноправославному рівні. Щодо надання автокефалії за погодженням з іншими православними церквами, то це не є традицією, тобто обов’язковим у православ’ї.
А після 21.05.2006р., коли Чорногорія здобула незалежність, Чорногорсько - Приморська митрополія, є невід’ємною частиною Православного патріархату Белграда, і Православна церква Сербії функціонує на території незалежної та міжнародно визнаної держави Чорногорія.
Священний Синод Вселенського Патріархату та Його Всесвятість Архієпископ Константинополя — Нового Риму і Вселенський Патріарх Варфоломій I повинні відповідно до канонічної структури поважати зміну фактів і, відповідно до наступних тверджень, переглянути Томос, який був вручений Сербській православній церкві Королівства Сербів, Хорватів та Словенців у 1922 р. тому, що:
- Югославії більше не існує;
- Існує очевидний розкол у православній церкві в Македонії;
- 31 жовтня 1993 року в Лучиндані у парламенті Чорногорії під відкритим небом, у дусі чорногорської традиції, чорногорці відновили автокефальну Чорногорську православну церкву та обрали пана Антоніо Абрамовича, тодішнього священнослужителя Російської православної церкви в Канаді (Торонто);
- Після 21.05.2006. за результатами референдуму Державний союз Сербії та Чорногорії припинив своє існування.
Православні церкви не є національними, вони є помісними та соборними: один народ, одна держава, один церковний діяч. Ми маємо підтвердження цього факту у привітанні Його Всесвятості, Архієпископа Константинополя — Нового Риму і Вселенського Патріарха Варфоломія I, яке він надіслав до Порфирія, назвавши його Патріархом Сербії, а Сербську Православну Церкву - Церквою Сербії.
Згідно з православним каноном усі православні єпархії, що знаходяться поза територією рідної країни, підпадають під духовну та адміністративну владу Вселенського патріархату та Вселенського патріарха.
З усіх православних церков лише православний Белградський патріархат, Православна церква Сербії, московський православний патріархат і православна церква в Росії мають єпархії за межами своїх державних територій під їх юрисдикцією, що суперечить церковному законодавству та православним канонам.
Це свавілля Православного Патріархату Белграда, Православної церкви Сербії та Московського Православного Патріархату, Православної Церкви в Росії, що здійснюється з позицій влади і відбивається на неповазі до православних канонів, засвідчилося запеклим опором та різкими словами з боку Вселенського патріархата.
Відповідно до вищевикладеного і маючи на увазі церковний закон та православні канони, після 21 травня 2006 р., відповідно до Патріотичного руху опору - "Ловченська гвардія 1990 року", Вселенський патріархат повинен мати духовну та адміністративну владу над Чорногорсько-Приморською митрополією Сербської православної Церкви.
Патріотичний рух опору - "Ловченська гвардія 1990", також вважає, що підписання Основної угоди урядом Чорногорії, коли мова йде про Православний патріархат Белграда, Православну церкву Сербії, тобто Митрополію Чорногорсько –Приморську, православна церква Сербії має бути у співпраці з Вселенським патріархатом, тобто з Його Всесвятістю Архієпископом Константинополя — Нового Риму і Вселенським Патріархом Варфоломієм I. Ця позиція є логічною, якщо взяти до уваги той незаперечний факт, що згідно з православним каноном усі православні єпархії за межами території рідної країни підпадають під духовну та адміністративну владу Вселенського патріархату та Вселенського патріарха.
Беручи до уваги вищезгадані питання, втілені у свавіллі Белградського православного патріархату, Православної церкви в Сербії, яка не є помісною церквою в Чорногорії, а також того факту, що вона в значній мірі діє проти церковного законодавства та православних канонів, раніше підписуючи Основну угоду, ми вважаємо за необхідне, щоб Президент Мило Джуканович сформував експертну групу, яка проводитиме консультації зі Священним Синодом Вселенського Патріархату та Його Всесвятістю Архієпископом Константинополя — Нового Риму і Вселенським Патріархом Варфоломієм I щодо компетенції підписання Основної Угоди.
З повагою,
ПРАВЛІННЯ
ПАТРІОТИЧНИЙ РУХ ОПОРУ " ЛОВЧЕНСЬКА ГВАРДІЯ 1990"
Подгориця 25.09.2021 року
Оксана Раiчевич, перекладач української мови
Zoran Rašović, ПРАВЛІННЯ ПАТРІОТИЧНИЙ РУХ ОПОРУ " ЛОВЧЕНСЬКА ГВАРДІЯ 1990" Зв'язатися з автором петиції
| Ця петиція закрита автором. |