За Науку в Україні

Якщо розподіл вирішується у відділеннях, то мають брати участь і делегати, яких висунули інститути для голосування на загальних зборах НАН України та відділень. Чи можна провести такі загальні збори відділень за участю делегатів від інститутів з ухвальним голосом?

Розумні дяді у Президії все повирішують... Хоч би не ганьбився Назарчук!
Який сенс у підтримці організаційної структури, якщо в установах не буде кому працювати? Стільці та шафи продукуватимуть нове знання? Читати лекції - освітянські викладачі так і мріють про конкурентів від НАН.
Збільшення фінансування та внутрішній розподіл коштів - це два окремих питання. Недовіра директорату - не є табу. 

Назарчук: "Стосовно важливості Президії - Дослідники не мають фіксованого графіку присутності, а ми члени Президії повинні весь час бути в офісі".
Чим це не бюрократичний нарцисизм? Тобто сидіння в офісі - це справжня праця, а та, що з нефіксованим графіком - несерйозна! Цей керманич наукою розуміє, що підсвідомість у справжнього дослідника взагалі працює у постійному режимі?

Відповідь начальства означає наступне: не Президія для науковців, а науковці для Президії. Совок сидить у головах. Прикро, але очікувано.

А якщо по суті, то звичайно ж треба скорочувати. Мій інститут входить в десятку кращих інститутів по цитуванню. У нас недавно проводили переатестацію. Результати такі, що половину треба виганяти в будь якому випадку. Крім того, відомо, що в Академії є цілі інститути, які треба закривати.

Рецепт простий і не я його придумав: атестація, потім скорочення і підняття зарплат тим хто залишився. (І не треба розказувати казки, що якщо скоротити, то на наступний рік дадуть менше грошей!!! Тих хто це каже треба першими гнати – нове керівництво повинно подбати, щоб такого не трапилось і на законодавчому рівні і на рівні домовленостей з Кабінетом Міністрів. Звичайно, якщо до них приволочуть 100-літнього діда, то слухати вони його не стануть. Я б теж не став.)  Далі, частину будівель продати/здати в оренду. За рахунок цих грошей закупити нові прилади для тих хто залишиться і хто зможе на них успішно працювати. До експериментальних вимірювань активно залучати старшокурсників з університетів та аспірантів (це якщо хтось переживає, що працювати буде нікому).

Цим рецептом не розв’язуються всі наявні проблеми, але можна буде хоча б перезавантажити науку в Україні і зберегти її від повного зникнення.   

Цікаво, про яку ше співпрацю із нашим доблесним "народним" урядом може йти мова! Адже поточний виток загострення ситуації склався виключно з їх вини! Тільки з метою брутального окозамилення - для того, щоб уряд поставиви "галочку" в графі "компенсація інфляціЇ" стосовно наших зарплат - нам спочатку задекларували підвишення зарплат на 15%, а потім на тих самих 15% нас перевели на неповний графік. Причина проста: уряз не підкріпив своє популістське рішення жодноє копійкою!!!

Прийшов 1991 рік. СРСР надірвався! "Забите", залякане Партією і КДБйкою, з рабською психологією (в Україні останніх вільних та принципових науковців влада СРСР знищила до 1928 року), вчорашнє радянське керівництво вітчизняних Академій наук, директори наукових інститутів, головних ВУЗів ОТРИМАЛИ повну владу над собою і "своїми" науковими установами. Кількість таких, які зорієнтувались у складному періоді переходу від тоталітарної системи до такої, яка тільки формується ОДИНИЦІ (на сотні наукових установ, без ВУЗІВ)! Людина, яку все життя тримали на ланцюгу, били і годували по годинах, в принципі не може стати вільною, не може оволодіти навичками підприємця, лідера у вільному світі. Саме тому БІЛЬШІСТЬ з керівництва НАУКОЮ в Україні і сьогодні керують радянськими методами!! Вони ностальгують за минулим, бо в сучасному світі вони НЕ РОЗУМІЮТЬ як діяти і головне БОЯТЬСЯ. Це факт! Неймовірно, але і сьогодні можна почути від керівників наукових установ, багаторічних, незмінних функціонерів від науки у комітетах Верховної Ради, щось подібне до: "Даешь...", "мы должны оправдать....", "не трожь СССР"!!! Ну не можуть люди без твердої руки, без вказівки "з гори". Рабська психологія підкріплена приємними спогадами молодості (велика кількість із сучасних кервників - колишні боси ВЛКСМ) не лікується! Вони наглухо затримались у своему минулому. І при тому, що самі отримали посади директорів інститутів у 40-45 років, абсолютно не вважають за потрібне і сьогодні (у багатьох наукових установах вони керують з часів СРСР!! і до сьогодні 2017 р.!!) передати керівництво сучасним 40-45 річним науковцям, яких в інститутах залишилось на пальяцях однієї руки порахувати. За останні 10 років наукова молодь (кандидати наук 25-35 років) остаточно "зробили ноги" з дідуганських інститутів. Матеріально-технічний стан установ жалюгідний! Вітчизняна аспірантура пуста! За понад 25 років керівництво НАН України нічого!!!! не зробило щоб створити власний механізм комерціалізації наукового знання, зблизитись з реальною економікою і перейти на самоокупність!!! СИДЯТЬ, ПИШУТЬ ЛИСТИ ДО ВЛАДИ І ЧЕКАЮТЬ НА ГРОШІ ВІД ДЕРЖАВИ!!! РАДЯНСЬКІ УПРАВЛІНСЬКІ ПІДХОДИ І ДОСІ КЕРУЮТЬ НАУКОЮ В УКРАЇНІ. Людство на марс збирається, а в НАНУ "слину пускають" і згадують як Патон геніально керував у 1960-1980х роках Академією....і т.п. Жесть! Колись була стаття за службову халатність... Цікаво, а якщо керівник за понад 25 років управління науковою установою доводить її до жалюгідного стану, це підпадає під службову халатність та не відповідність ??? P.S. А якщо до цього додати корупційну складову, то виходить "картина маслом".                 

#5: Сергій, Київ - Гнати таких керівників треба! Докерувалися вже… 

Ви торкнулися надзвичайно важливого питання - сприйняття Патона у зовнішньому світі. У НАН вважається, що він є майже святим: не буде Патона - не стане і академії (як у Маяковського "мы говорим Ленин - подразумеваем партия, мы говорим партия - подразумеваем Ленин..."). Однак не факт, що у Кабміні таку думку поділяють.   

#8: Ігор Булкін - Re: Гнати таких керівників треба! Докерувалися вже… 

  Очевидно, що у кабміні таку думку не поділяють. З іншого боку, люди в кабміні і сам Прем’єр теж далекі від ідеалу… Більшість – це люди з бізнесу і більшість  не розуміють як працює наука і для чого вона потрібна (я не кажу зараз про МОН, яке є більше міністерством освіти чим міністерством науки). Замість Патона потрібен молодий, харизматичний президент Академії, який зміг би пояснити, що Академія насамперед сама готова до реформ і буде діяти в зрозумілому всім напрямку. Тоді домовитись про збереження (у всякому разі не зменшення та індексацію) фінансування на наступні 3-5 років.

Патон в свій час зробив багато корисного для Академії, але вже давно пора йому піти, бо з позитивного персонажа він перетворився на дуже шкідливого та негативного…